Аналогові інтегральні мікросхеми (АІМ) універсальні і багатофункціональні. До таких схем належать операційні підсилювачі, інтегральні стабілізатори, компоратори та інші схеми, які складаються з базових схемотехнічних елементів, наприклад, елементарних підсилювальних каскадів, диференційних підсилювачів, каскадів зсуву потенціальних рівнів, генераторів стабільного струму, опорних елементів, кінцевих підсилювачів каскадів. Ці елементарні схеми широко використовуються як при проектуванні відомих, так і при створенні нових лінійних ІМС. АІМ, особливо операційним підсилювачем, властива функціональна перенасиченість за більшістю параметрів. При розробці напівпровідникових АІС велика увага приділяється підвищенню технологічності мікросхем, тобто зменшенню кількості технологічних операцій. Це досягається використанням транзисторних структур не тільки як елементів підсилення, а також для виконання функцій пасивних елементів, наприклад, як резисторів, конденсаторів і т.д.
Зв’язок між окремими каскадами в АІС звичайно безпосередній. При цьому є проблема узгодження як окремих каскадів у складі мікросхем, так і окремих каскадів між собою. Для такого узгодження необхідно, щоб потенціали вхідної та вихідної напруг були близькими до потенціалу загальної клеми джерела живлення. Цього досягають, застосовуючи каскади зсуву потенціального рівня.
Однокаскадні підсилювачі в інтегральному виконанні являють собою монолітну схему, яка містить в собі всі необхідні елементи (транзистори, діоди, резистори та інше) в інтегральному виконанні і підсилює електричні сигнали без вмикання додаткових елементів. Такі підсилювачі подібні до багатоцільових пристроїв, оскільки, змінюючи в них комутацію зовнішніх виводів, а також способи під’єднання джерела сигналів і навантаження, можна одержати підсилювачі з різними характеристиками. В окремих випадках інтегральні підсилювачі при розробці конкретних вузлів доповнюють навісними елементами.
Наведений приклад ілюструє принципово новий підхід проектування радіоелектронної апаратури з застосуванням ІС. В даному випадку нові вузли та блоки створюються шляхом компоновки готових функціональних вузлів. Таким чином реалізується функціонально-вузловий метод проектування. Параметри конкретної апаратури досягаються відповідним вмиканням виводів інтегральної схеми та розрахунком навісних елементів.
Такий самий підхід зберігається при використанні більш складних АІС, до яких відносяться диференційні каскади підсилення та операційні підсилювачі (ОП).
Диференційні підсилювачі (ДП) відносяться до балансних (мостових) схем підсилювачів постійного струму. Вони мають два симетричні входи і два симетричні виходи. Якість ДП в основному визначається ідентичністю параметрів пари транзисторів. Використовуючи стандартні схеми ДП, що випускаються промисловістю, створюють різноманітні функціональні вузли (генератори гармонічних коливань, формувачі імпульсних сигналів і т.д.).
